темперувати

ТЕМПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, муз.

1. Здійснювати темперацію.

* Образно. І рівний удар сотень чобіт темперує рідне, дороге, як пах солдатської онучі: “Ать-два!” (Б. Антоненко-Давидович).

2. іст. Загострювати пера для писання.

Просидівши п'ять дзиґарових годин над паперами, вони ще якийсь час залишалися в кімнаті, темперували на завтра пера, різали папір, грали в дами та правили теревені (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темперувати — Темперува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. темперувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., муз. Здійснювати темперацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. темперувати — Темперува́ти, -ру́ю, -єш гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г. Словник української мови Грінченка
  4. темперувати — (олівець) застругати [I] Словник з творів Івана Франка
  5. темперувати — темперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. темперувати — ТЕМПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., муз. Здійснювати темперацію. Словник української мови в 11 томах