теократія
ТЕОКРА́ТІЯ, ї, ж.
Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву.
Життя в давній Елладі складалося вільніше, веселіше, ніж в давніх східних державах, пригнічених теократією та деспотією (Леся Українка);
Світський етатизм, проголошення всевладдя держави, обертався тією ж теократією, якій він протиставлявся (з наук. літ.);
// Держава з такою формою правління.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теократія — теокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- теократія — Церквоволодарство Словник чужослів Павло Штепа
- теократія — теокра́тія (від грец. θεός – бог і ...кратія) форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву (напр., держава Ватікан). Словник іншомовних слів Мельничука
- теократія — -ї, ж. Форма державного правління, за якої політична влада належить духівництву. || Держава з такою формою правління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теократія — Теокра́тія, -тії, -тією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теократія — ТЕОКРА́ТІЯ, ї, ж. Форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву. Життя в давній Елладі складалося вільніше, веселіше, ніж в давніх східних державах, пригнічених теократією та деспотією (Л. Укр., VIII, 1965, 145); // Держава з такою формою правління. Словник української мови в 11 томах