теперечки

ТЕПЕ́РЕЧКИ, рідко ТЕПЕ́РЕЧКА, присл., розм.

Те саме, що тепе́р.

Навряд чи є хто у нашому селі самий старий, щоб тямив, яке [видовище] теперечка буде у Конотопі... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Певно ж я дуже змінився теперечки, коли мої давні колеги мене не впізнають (І. Нечуй-Левицький);

– Не можна мені теперечки слухати про державні справи, – сказав гетьман. – Я нездужаю, і дуже нездужаю (Леся Українка);

Слідом за ним, поклавши вудочку на плече, потупцяв i Арсен. Бо яка ж теперечки риболовля, як оно вже сонце з-за пруга вихопилося, а до рiчки ще йти та йти! (Григір Тютюнник);

А він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим. А на сон терперечки завжди тягне. Бо недоїдаєш (В. Дрозд);

Відіслав би тобі гроші, та не знав куди. Теперечки знатиму (В. Логвиненко);

– Вже десятий місяць твоєму козакові. “Мамо” вимовляє, а коли б ти був, говорив би й “тато”. Діти теперечки теж розумнішими пішли (М. Стельмах).