терарій
ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч.
Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження.
Бічні стінки тераріума, а також верх і нижні частини передньої й задньої стінок роблять із дощечок товщиною 10 мм (із журн.);
Один із пійманих малих варанчиків живе й досі в тераріумі Інституту зоології НАНУ у Києві. Він підріс і почуває себе непогано (з наук.-попул. літ.);
При палацах патриціїв існували тераріуми, де утримували змій і черепах (з наук.-попул. літ.);
Тим часом ми пройшли тератіуми з квакшами, які переважну більшість часу проводять на гілках (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терарій — тера́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терарій — [теирар'ій] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі Орфоепічний словник української мови
- терарій — тера́рій, тера́ріум (від лат. terra – земля) приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
- терарій — -ю, тераріум, -у, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терарій — Тера́рій, -рія або тера́ріюм, -ма Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терарій — ТЕРА́РІЙ, я, ТЕРА́РІУМ, а, ч. Спеціально обладнане приміщення або скринька для тримання різних наземних хребетних тварин (перев. земноводних і плазунів), за життям яких ведуть спостереження. Словник української мови в 11 томах