тереш
ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг.
Покрик, яким відганяють овець.
Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, – пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи “тереш! тереш!” (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тереш — тере́ш вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тереш — тереш-тереш, виг. Покрик, яким відганяють овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тереш — ТЕРЕ́Ш, ТЕРЕ́Ш-ТЕРЕ́Ш, виг. Покрик, яким відганяють овець. Грицько бачить, що за рудою і другі [вівці] повертають з шляху, — пустився підтюпцем, раз по раз вигукуючи «тереш! тереш!» (Мирний, І, 1949, 150). Словник української мови в 11 томах
- тереш — Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39. Словник української мови Грінченка