1. Словник української мови у 20 томах

територіальний

ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до території.

Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство .. пов'язують російський і український народи (М. Рильський);

Територіальна цілісність;

// Пов'язаний з певною територією; місцевий.

Територіальні діалекти.

2. Який комплектується з мешканців даної території (про збройні сили).

Територіальні формування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. територіальний — територіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. територіальний — (діялект) місце вий, тереновий; (- води) надбережний, прибережний. Словник синонімів Караванського
  3. територіальний — [теириетор'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. територіальний — територіа́льний пов’язаний з певним простором, територією; т-і води – смуга моря чи океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави і входить у її межі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. територіальний — -а, -е. 1》 Стос. до території. Територіальна цілісність. || Пов'язаний з певною територією; місцевий. Територіальні води — смуга моря чи океану вздовж узбережжя... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. територіальний — ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до території. Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов’язують російський і український народи (Рильський, III, 1956, 84); Вона [конкурентна боротьба] набирає тим гострішого характеру... Словник української мови в 11 томах