1. Словник української мови у 20 томах

терміново

ТЕРМІНО́ВО.

Присл. до терміно́вий.

Мене увечері терміново викликали в редакцію газети “Вісті” (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терміново — терміно́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. терміново — див. швидко Словник синонімів Вусика
  3. терміново — Присл. до терміновий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. терміново — Терміно́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. терміново — ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети «Вісті» (С. Ол., З книги життя, 1968, 141); Зв’язківця Галю і надіслали під час походу в штаб. Треба було терміново змінити маршрут походу (Ів., Вел. очі, 1956, 52). Словник української мови в 11 томах