1. Словник української мови у 20 томах

терн

ТЕРН, у, ч., рідко.

Те саме, що те́рен.

На вгороді калинонька, по дорозі терн, Любив же я дівчиноньку, люблю і тепер (з народної пісні);

Ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі..; кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (І. Котляревський);

* У порівн. Як увійде [Олена] та поведе очицями, що як терн-ягідки, на пана сотника, то в нього язик стане мов повстяний (Г. Квітка-Основ'яненко).

◇ Доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) див. доро́га;

(1) Доро́га те́рном та ожи́ною заросла́ (д) див. доро́га;

Порости́ траво́ю (те́рном, би́ллям і т. ін.) див. пороста́ти;

Шлях зарі́с те́рном (терна́ми) див. шлях;

Як го́лому в те́рну див. го́лий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терн — терн іменник чоловічого роду терен рідко Орфографічний словник української мови
  2. терн — -у, ч., рідко. Те саме, що терен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. терн — ТЕРН, у, ч., рідко. Те саме, що те́рен. На вгороді калинонька, по дорозі терн, Любив же я дівчиноньку, люблю і тепер (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 455); Ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі.. Словник української мови в 11 томах