1. Словник української мови у 20 томах

тестамент

ТЕСТАМЕ́НТ, у, ч., заст.

Заповіт, духівниця.

– Знаєте, старий чоловік, а говорити з ним прямо про те, щоби зробив тестамент, якось не випадає. Ну, та я не трачу надії (І. Франко);

Передав [писар] судді дарчий лист і книгу, до якої вписували не тільки судові вироки, але й різні акти, дарчі, тестаменти, угоди та інші документи (З. Тулуб);

Свій політичний тестамент народові [“Заповіт”] Т. Шевченко написав 25 грудня 1845 року (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тестамент — Теста́мент: — духовний заповіт [24,VI,IX] — заповіт [48;18;19;44-2,III,VII,XIX] Хлоп мав на нім жити, відроблювати з нього панщину і давати данини та урядовий податок, але не міг того грунту ані продати, ані дарувати... Словник з творів Івана Франка
  2. тестамент — тестаме́нт іменник чоловічого роду заповіт рідко Орфографічний словник української мови
  3. тестамент — Теста́мент. Заповіт. Кожда громада повинна мати свій фонд убогих. До сего фонду входять: а) кари грошеві, наложені через Старшину [... Українська літературна мова на Буковині
  4. тестамент — див. ЗАПОВІТ. Словник синонімів Караванського
  5. тестамент — Заповіт, духівниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. тестамент — теста́мент заповіт (м, ср, ст): Ти не будь такий фраєр. Як хочеш гу́кати мене в писок, то наперед зроби теста́мент (Гірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. тестамент — (лат.) духовний заповіт, завіт Словник застарілих та маловживаних слів
  8. тестамент — -у, ч., заст. Заповіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тестамент — ЗАПОВІ́Т (розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; передсмертна воля; настанова, наказ послідовникам чи нащадкам), ДУХІВНИ́ЦЯ, ТЕСТАМЕ́НТ рідше, ЗАВІ́Т уроч. — Про який же скарб говорив батько?... Словник синонімів української мови
  10. тестамент — Тестаме́нт, -ту, в -ті; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тестамент — ТЕСТАМЕ́НТ, у, ч., заст. Заповіт. — Знаєте, старий чоловік, а говорити з ним прямо про те, щоби зробив тестамент, якось не випадає. Ну, та я не трачу надії (Фр. Словник української мови в 11 томах
  12. тестамент — Тестамент, -ту м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав. Словник української мови Грінченка