течиво
ТЕ́ЧИВО, а, с., розм.
1. Те, що тече.
Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, – покульгав вздовж вулиці до школи (В. Речмедін);
Основна частка поверхневого стоку – паводкові води. За короткий відтинок часу таке течиво поглинається морем, не втрапивши в обіг народного господарства (з газ.).
2. рідко. Те саме, що рідина́.
Платон рвучко метнувся до комірки й за момент повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- течиво — те́чиво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- течиво — -а, с., розм. 1》 Те, що тече. 2》 рідко. Те саме, що рідина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- течиво — РІДИНА́, ТЕ́ЧИВО діал., ТЕ́ЧА діал., ПЛИН діал. З-поза столу, з тоненької трубки, збігала темна рідина (Ю. Смолич); Платон.. повернувся з пузатою пляшечкою зеленкуватого течива й брудненьким келишком (О. Досвітній); Показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко). Словник синонімів української мови
- течиво — Те́чиво, -ва, -ву; -чива, -чив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- течиво — ТЕ́ЧИВО, а, с., розм. 1. Те, що тече. Мусій відчув біль і тепле течиво в халяві чобота, але не стишив ходу, — покульгав вздовж вулиці до школи (Речм., Весн. грози, 1961, 24); Основна частка поверхневого стоку — паводкові води. Словник української мови в 11 томах