1. Словник української мови у 20 томах

тигр

ТИГР, а, ч.

1. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами, що водиться у Примор'ї, Південно-Східній Азії та Індії.

Вдарив страшний грім .. Наставало одно з тих з'явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (І. Нечуй-Левицький);

В пролом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва (І. Франко);

* У порівн. Хазяїн кав'ярні встав і нечутно підійшов до дверей, прислухаючись. Потім він, як тигр, опинився на середині кімнати (Ю. Яновський);

// перен. Про людину, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра.

У галасі мені хтось показав Край столу місце і значуще мовив: Тут за часів Паризької комуни Промову виголосив Клемансо. “Тигр Клемансо!” Тоді він був не тигром, А радше лисом (М. Рильський);

– Ґедзь? Це тигр, а не гедзь! Він же мені хату розвалив! – Оце-от, бачите, його ж це робота! Ой, лишенько мені! – сказала Бовкуниха, коли обеззброєний Тарас стояв перед начальником конвою (О. Довженко).

2. перен., розм. Назва німецького важкого танка періоду другої світової війни.

Валька зарядив гармату бронебійним. Удар був точний. “Тигр”.. сердито загарчав, закрутився і .. запалахкотів, знесилений, посеред степу (з газ.);

Натовп людей, що розглядали тигра, збільшувався, їх цікавив не тільки танк, а й палка розмова молодих лейтенантів (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тигр — Тигр іменник чоловічого роду річка в Західній Азії Орфографічний словник української мови
  2. тигр — -а, ч. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами. || перен. Про людину, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Тигр — Ріка в Туреччині та Іраку; довж. 1950 км; протікає через Месопотамію, з Євфратом творить Ель-Араб; використовується для зрошування. Універсальний словник-енциклопедія
  4. тигр — Тигр, -ра, -рові; ти́гри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тигр — ТИГР, а, ч. 1. Великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами. Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з’явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. тигр — Тигр, -ра м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191. Словник української мови Грінченка