тимократія
ТИМОКРА́ТІЯ, ї, ж.
Форма олігархії в Давній Греції, при котрій влада належить привілейованій меншості з високим майновим цензом.
Тимократія – влада кількох людей, заснована на реальній силі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимократія — Дуковладство, див. плутократія (противн. охлократія, демократія) Словник чужослів Павло Штепа
- тимократія — -ї, ж. За Аристотелем – форма державного ладу, що дає громадянам політичні права в залежності від розмірів їхнього майна; особлива форма олігархії. Великий тлумачний словник сучасної мови