тиночок
ТИНО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до тино́к 1, 2.
Якби мені не тиночки Та не перелази, Ходив би я до дівчини По чотири рази (з народної пісні);
[Домаха:] Чого ж тая хмелинонька На тиночок похилилася, Чого ж тая дівчинонька Та тяженько засмутилася? (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиночок — тино́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тиночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до тинок 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиночок — ТИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до тино́к 1, 2. Якби мені не тиночки Та не перелази, Ходив би я до дівчини По чотири рази (Укр. нар. пісні, І, 1964, 180); [Домаха:] Чого ж тая хмелинонька На тиночок похилилася, Чого ж тая дівчинонька Та тяженько засмутилася? (Кроп., II, 1958, 125). Словник української мови в 11 томах