тиньк
ТИНЬК, у, ч.
Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка.
В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (О. Копиленко);
У світлій, сонячній .. і просторій залі для засідань, де пахло вогкістю і свіжим тиньком, зібралися видатні інженери, начальники робіт.., найліпші знавці гідротехнічних споруд (Г. Коцюба);
// Затверділий шар такого розчину на стінах, стелі або який обсипався, обвалився.
Зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (М. Коцюбинський);
Андрій виламує прутинку з дерева, що взялось рости з-під купи тиньку й цегли (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиньк — тиньк іменник чоловічого роду розчин вапна Орфографічний словник української мови
- тиньк — тиньк → тинк Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тиньк — -у, ч. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. || Затверділий шар такого розчину на стінах, стелі або який обсипався, обвалився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиньк — ШТУКАТУ́РКА (будівельний розчин, затверділий шар такого розчину на стелі, стінах), ТИНЬК, МАЗКА розм.; ШПАРУ́НИ, ШПАРУ́НКИ (у заглибинах, тріщинах на стелі, стінах). Ручка дверей ударилась об стіну. Синіми шматками посипалась штукатурка (В. Словник синонімів української мови
- тиньк — ТИНЬК, у, ч. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (Коп., Вибр., 1948, 82); У світлій, сонячній.. Словник української мови в 11 томах
- тиньк — (укр.) Покриття поверхні конструктивного елементу шаром з будівельного розчину, що зроблений з піску і вапна, гіпсу або цементу (синонім — штукатурка). Має місце: ~ теразитовий — виконаний на білому цементі з додатками барвників і мармурової крихти. Архітектура і монументальне мистецтво