тиреоїдин

ТИРЕОЇДИ́Н, у, ч.

Лікарський препарат, що містить тироксин, який застосовують за зниженої функції щитоподібної залози.

Гіпотиреоз успішно лікується тиреоїдином (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиреоїдин — тиреоїди́н (від грец. θυρεοειδής – щитовидний) лікарський препарат, що містить тироксин. Застосовують при зниженій функції щитовидної залози. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. тиреоїдин — -у, ч. Лікарський препарат, що містить тироксин; застосовують за зниженої функції щитоподібної залози. Великий тлумачний словник сучасної мови