титаніди

ТИТАНІ́ДИ, нід, мн.

У давньогрецькій міфології – сестри титанів.

Титани – діти Геї і бога неба Урана, шість синів і шість дочок – титанід (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. титаніди — -нід, мн. У грецькій міфології – сестри титанів, разом з якими були скинуті Зевсом у Тартар. Великий тлумачний словник сучасної мови