тиїн
ТИЇ́Н, а, ч.
1. Дрібна розмінна монета в Казахстані та Узбекистані, яка дорівнює одній сотій казахського тенге і узбецького сума відповідно.
2. Розмінний грошовий знак Киргизстану.
Банкноти вартістю 1 тиїн в обігу відсутні, банкноти в 10 тиїнів використовуються рідко (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиїн — -а, ч. Розмінна монета Киргизстану, Казахстану, Узбекистану. Великий тлумачний словник сучасної мови