товар
ТОВА́Р¹, у, ч.
1. тільки одн., екон. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. ва́ртість 3).
Що ж являють собою гроші з точки зору політекономії? Це особливий товар, у якому всі інші товари виражають свою вартість (з наук.-попул. літ.).
2. Все те, що становить предмет торгівлі.
Хороший товар сам себе хвалить (прислів'я);
Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Г. Квітка-Основ'яненко);
По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав .. Вивісив на щоглу прапор, запрошуючи себе оглянути перед тим, як причалити, з закордонними товарами до берега (Ю. Яновський);
В торгових рядах – гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (О. Гончар);
// тільки одн., заст., жарт. У народних обрядах сватання – про дівчину.
Тепер дівчат, хоть гать гати; Тепер на сей товар не скудно (І. Котляревський);
[Храпко:] Та й то ще: все це чужий товар [дочки]. Його гляди, кохай, вигодуй, викохай, а все за люди оддай (Панас Мирний).
3. тільки одн. У шевській, чоботарській справі – готова шкіра для виготовлення взуття.
Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський);
[Галушка:] Добре [живеться]. Тільки з матерією скрутнувато, а особливо товар на чоботи дістати важко (О. Корнійчук);
Учинив їх [чоботи] Степан Ціпцюра – швець добрий .. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад: полотно, ранти, обцаси й інший дріб'язок (В. Бабляк);
// Взагалі шкіра для виготовлення чогось.
Віктор .. просив попереду зшити йому кобуру на совість, не шкодуючи товару (Ю. Збанацький);
// Хутро, з якого шиють верхній одяг.
І тепер вони на пару Із найкращого товару Шиють шуби (М. Стельмах).
(1) Живи́й (людськи́й) това́р – люди, які є предметом торгу.
– У них там [в Америці] теж ярмарки є? – поцікавився дід. – Ще й які! Людський товар у них здавна в ходу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів понавозили кораблями з Африки (О. Гончар);
Внизу кишіла смердюча яма невільничого базару, кричали, захвалюючи живий товар (Р. Іваничук);
Предме́ти (това́ри) широ́кого вжи́тку див. предме́т;
Ре́чі (предме́ти, това́ри) пе́ршої необхі́дності див. річ¹;
(2) Това́ри наро́дного (широ́кого, ма́сового і т. ін.) спожива́ння – предмети, що служать для задоволення найперших побутових потреб населення.
З року в рік зростало виробництво товарів масового споживання, розширювався їх асортимент та поліпшувалась якість виробів (з наук. літ.);
Легка промисловість спеціалізується на виробництві товарів широкого споживання.
△ (3) Спожи́вчі това́ри – продукти харчування, промислові товари призначені для задоволення особистих, побутових, господарських потреб громадян і їх сімей.
◇ (4) Па́нський това́р – про кріпаків.
Коли б вони [Остап і Соломія] не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (М. Коцюбинський);
Показа́ти това́р (крам) лице́м див. пока́зувати.
ТОВА́Р², у, ч.
Переважно велика рогата худоба.
За табором попід лісом паслися цілі череди товару, свиней та овець, неначе в якоїсь кочової орди (І. Нечуй-Левицький);
Більша хата була гарно обгороджена, у дворі було повно повіток та хлівів, а в їх товару та коней багато (Б. Грінченко);
[Килина:] Прожену я на яр товар, На гору телята, Стану, гляну-подивлюся, Де милого хата (М. Кропивницький);
Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар (І. Микитенко).
Значення в інших словниках
- товар — това́р 1 іменник чоловічого роду продукт для обміну това́р 2 іменник чоловічого роду худоба збірн. Орфографічний словник української мови
- товар — Това́р. Велика рогата худоба. На полонині ме пасти ся товар, а в лісі в зрубах вівці (Канюк, 1906, 23) // порівн. пол. towar -товар; укр. діал. товар — 1) худоба, 2) вичинена шкіра для виготовлення взуття. Українська літературна мова на Буковині
- товар — зб., крам; (шевський) шкіра; кн. велика рогата худоба, од. зб. товарина. Словник синонімів Караванського
- товар — див. худоба Словник синонімів Вусика
- товар — [товар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- товар — 1. крам 2. це худоба Словник чужослів Павло Штепа
- товар — Хороший товар сам себе хвалить. Добру річ легко продати, її не треба вихваляти. Приповідки або українсько-народня філософія
- товар — Стан; табір; обоз; майно, товар Словник застарілих та маловживаних слів
- товар — (англ. good) усе, що може задовольнити потреби і пропонується ринком з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання. Включає фізичні об’єкти, послуги, місце, організацію, ідеї та ін. Економічний словник
- товар — I -у, ч. 1》 тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. вартість 3)). 2》 Будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товар — Продукт, призначений для продажу; має споживчу вартість — здатність задовольняти потреби; еквівалентна вартість т. виражається у ціні. Універсальний словник-енциклопедія
- товар — показа́ти това́р (крам) лице́м. Представити що-небудь з кращого боку, в найкращій якості. Інакше кажучи, нікого не цікавить, що було у Вас на душі або дома, коли ви робили фільм. Ви мусите показати товар лицем (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
- товар — I. ТОВА́Р (предмет торгівлі); КРАМ (перев. фабричного виробництва). Попродали ми свій товар чи й не попродали, купили собі сірників, чого там іще нам було треба, та й додому (І. Франко); Багатство міське некрутів здивувало. Словник синонімів української мови
- товар — Това́р, -ру; -ва́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товар — ТОВА́Р¹, у, ч. 1. тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість ( див. ва́ртість 3). Капіталізм є товарне виробництво на найвищому ступені його розвитку, коли і робоча сила стає товаром (Ленін, 27, 1972, 337)... Словник української мови в 11 томах
- товар — рос. товар продукт праці, який задовольняє певні потреби людини і виготовляється для продажу, обміну. Має дві властивості — споживну вартість — здатність задовольняти певні споживчі потреби людини (фізичні, фізіологічні, побутові... Eкономічна енциклопедія