1. Словник української мови у 20 томах

товкачик

ТОВКА́ЧИК, а, ч.

Зменш. до товка́ч 1.

Картоплю чистять, варять і обсушують, зливши воду, протирають на протиральній машині, через сито, або товчуть спеціальними товкачиками (з наук.-попул. літ.);

Марганцевокислий калій не можна товкти або розтирати в ступці разом з вугіллям: від тертя товкачика розвивається тепло, суміш нагрівається і може спалахнути (з наук.-попул. літ.);

Перебрані i промитi ягоди розтовкти у посудi, що не окисляється, дерев'яним товкачиком, розвести невеликою кiлькiстю води (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкачик — товка́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. товкачик — -а, ч. Зменш. до товкач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. товкачик — ТОВКА́ЧИК, а, ч. Зменш. до товка́ч 1. Картоплю чистять, варять і обсушують, зливши воду, протирають на протиральній машині, через сито, або товчуть спеціальними товкачиками (Технол. пригот. Словник української мови в 11 томах
  4. товкачик — Товкачик, товкачичок, -чка м. ум. отъ товкач. Словник української мови Грінченка