товч

ТОВЧ, і, ж., діал.

1. Дерть.

Хитра [Воробеїха], .. мало не щодня приходить за чим-небудь. Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч, а привезли товчі поросятку, то нагадала про себе (В. Земляк);

Базар був завалений пшеницею, борошном, житом, цукром, горохом, товчею (В. Кучер).

2. Те, що потовчено.

І на морді, і на ратицях свині гусне картопляна товч (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товч — товч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. товч — -і, ж., діал. 1》 Дерть. 2》 Те, що потовчено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. товч — ДЕРТЬ (борошно грубого млива), ТОВЧ діал. Сили наші хоч сяк-так підтримувалися висівками і дертю з прілої кукурудзи (В. Козаченко); Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч (В. Земляк). Словник синонімів української мови
  4. товч — Товч, то́вчі, то́вчі, то́вчю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. товч — ТОВЧ, і, ж., діал. 1. Дерть. Хитра [Воробеїха],.. мало не щодня приходить за чим-небудь. Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч, а привезли товчі поросятку, то нагадала про себе (Земляк... Словник української мови в 11 томах
  6. товч — Товч, -чі ж. 1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. Н. Вол. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное. Словник української мови Грінченка