товща

ТО́ВЩА, і, ж.

1. Маса якої-небудь речовини, якогось тіла від поверхні у глибину, шар чого-небудь.

Вас так і потягло до води .. Заклекотіла, потемніла її прозора товща, широкі круги знялись по верху і .. покотили один за другим, здіймаючи невеличкі бульби (Панас Мирний);

Під величезною товщею геологічних нашарувань виявлено гігантські пласти кам'яного вугілля (І. Цюпа);

Товщу снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою (з навч. літ.);

* Образно. Напрочуд красива була Мар'яна, і через товщу років ніс її образ Пилип Йовка (із журн.);

Його [М. Коцюбинського] цікавить не екзотика, а ті струмені живого життя, що пробиваються крізь товщу релігійних умовностей, соціальні процеси, типові для тодішньої дійсності (з навч. літ.);

// Велике скупчення людей, тварин від країв у глибину.

Наші намагання пробитися до дверей, за лаштунки, крізь густу товщу людей, були зовсім марні (Ю. Смолич);

// рідко. Те саме, що жир¹.

Папір, яким була обвинена [свічка], загорівся. Полум'я вибухнуло догори та почало коптіти. У ліхтарі шкварчить стоплена товща (А. Крушельницький).

2. перен. Про широкі народні маси, про народ.

Футбол проник у гущу народну, у всеньку її товщу, без нього вже життя нема! (Остап Вишня).

△ (1) Продукти́вна то́вща – товща осадових відкладів, яка містить у собі корисні копалини.

Доведено, що існує продовження продуктивної товщі Великого Донбасу на Захід (з наук.-попул. літ.).