1. Словник української мови у 20 томах

тока

ТО́КА, и, ж., заст.

Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів.

Вбрана пір'ям тока Хилиться з чола, – Пишна, вогкоока [графиня], Гордо увійшла (М. Бажан);

Двері до вітальні розчинилися. Вся в чорному, з білим комірцем і в тоці на сивому волоссі впливла Любина мати (П. Кочура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тока — -и, ж., заст. Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тока — ТО́КА, и, ж., заст. Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів. Вбрана пір’ям тока Хилиться з чола, — Пишна, вогкоока [графиня], Гордо увійшла (Бажан, Роки, 1957, 273); Двері до вітальні розчинилися. Словник української мови в 11 томах