том

ТОМ, у, ч.

Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання.

Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть? (Панас Мирний);

Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати (В. Стефаник);

Прочитавши в газетах про остаточне приборкання бурських повстанців, .. батько вийняв четвертий том енциклопедії (Ю. Смолич);

// Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.).

– Людмило Леонідівно, до речі: здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том .. Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (А. Головко);

// розм. Взагалі велика, товста книга.

Сьогодні стрінемось... Ми станемо знайомі... Для вас це зайвий епізод, – Для мене ж день думок, турбот, Яких не спишеш в цілім томі (О. Олесь);

* Образно. Люби його [життя], люби, як я любив, дитя, Як знову я ладен – і можу ще любити! Перед тобою світ – великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. том — том іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири то́ми Орфографічний словник української мови
  2. том — Книга Словник чужослів Павло Штепа
  3. том — -у, ч. 1》 Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання. || Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.). || розм. Взагалі велика, товста книга. 2》 спец. Частина одного носія даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. том — Том, то́ма і то́му; то́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. том — ТОМ, у, ч. Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання. Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть?... Словник української мови в 11 томах