томлячий
ТО́МЛЯЧИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до томи́ти 1, 2.
По довгій хвилині томлячої мовчанки дівчина нарешті промовила дзвінким, енергійним голосом: – Де мій батько? (І. Франко);
Якась томляча туга загніздилася мені в серці (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- томлячий — то́млячий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- томлячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до томити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- томлячий — ТО́МЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до томи́ти 1, 2. По довгій хвилині томлячої мовчанки дівчина нарешті промовила дзвінким, енергійним голосом: — Де мій батько? (Фр., VI, 1951, 163); Якась томляча туга загніздилася мені в серці (Коб., І, 1956, 149). Словник української мови в 11 томах