тонкорогий
ТОНКОРО́ГИЙ, а, е.
Який має тонкі роги, тонкий ріг, з тонкими рогами, тонким рогом.
Тонкорога сименталка;
* Образно. Сіяє місяць тонкорогий; Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me