тонкошиїй

ТОНКОШИ́ЇЙ, я, є.

Який має тонку шию, з тонкою шиєю.

Біля нього стояв невисокий юнак, худенький, тонкошиїй і стрижений (В. Козаченко);

Це ота тонкошия і витрішкувата Орися, що в очах льон цвіте, а в губах черешнева ягідка грає, ота, язиката, що вчора на нього груддям шпурляла! (Григорій Тютюнник);

Високо над грядою гір ключем пролітали в сонячному небі якісь бистрі тонкошиї птахи, витягнувши голови вперед (О. Гончар).