тонований
ТОНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до тонува́ти.
Тоноване скло;
Ще один бюст з тонованого під бронзу гіпсу вдало передав задум автора – глибоку сумну замисленість, тягар нелегко прожитих років, впевненість і рішучість характеру Шевченка (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me