тонізувати

ТОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.

1. Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму.

Збудження дихання, кровообігу і загального обміну речовин у зв'язку з гімнастикою діє підбадьорливо, тонізує організм (з навч. літ.);

Він [неоцид] тонізує весь організм у цілому (з наук.-попул. літ.);

// перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати.

2. Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш) (див. тоні́чний 2).

Зберігаючи рівноскладовість, Сковорода вносить у вірш [“Всякому городу нрав и права”] певні елементи новаторства, тонізуючи його, наближаючи до дактиля (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонізувати — Чи взаємозамінні дієслова тонізувати і тонувати? Ні, вони виражають різні поняття. Тонізувати – поліпшувати функціональний стан органів, тканин живого організму. Тонувати – 1. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. тонізувати — тонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тонізувати — ТОНІЗУВАТИ – ТОНУВАТИ Тонізувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. Поліпшувати функціональний стан органів і тканин і т. ін. живого організму. 2. Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш). Тонувати, недок. і док. Літературне слововживання
  4. тонізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. 1》 Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму. || перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати. 2》 Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш) (див. тонічний 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тонізувати — ТОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. 1. Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму. Збудження дихання, кровообігу і загального обміну речовин у зв’язку з гімнастикою діє підбадьорливо, тонізує організм (Фіз. Словник української мови в 11 томах