1. Словник української мови у 20 томах

тонісінький

ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл.

Дуже, зовсім тонкий (у 1–5 знач.).

Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (І. Нечуй-Левицький);

Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (І. Цюпа);

Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонісінький — тоні́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонісінький — див. тонкий Словник синонімів Вусика
  3. тонісінький — -а, -е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тонісінький — Тоні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тонісінький — ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Словник української мови в 11 томах
  6. тонісінький — Тонісінький, -а, -е Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296. Словник української мови Грінченка