1. Словник української мови у 20 томах

топенант

ТОПЕНА́НТ, а, ч., мор.

Снасть, призначена для підтримування і підіймання горизонтальних і похилих рангоутних дерев.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топенант — топена́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. топенант — тонена́нт (голл. toppenant) снасть для підтримування й піднімання горизонтальних і похилих рангоутних (див. рангоут) дерев. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. топенант — -а, ч., мор. Снасть, що підтримує кінець реї, щогли, стеньги і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови