1. Словник української мови у 20 томах

топнути

ТО́ПНУТИ, ну, неш, недок., заст., розм.

Те саме, що тону́ти.

Сумно сонце з неба світе [світить], Степ безкрайній топне в млі... Мати-Січа! Поклонитись Я прийшов твоїй землі (Я. Щоголів);

З того часу над дверима, Мов примара невмолима, Крук насуплений сидить .. Горить світло; тремтять тіні Від дверей, хвилюють долі; Топнуть очі в тім тремтінні: Мре від нього дух мій кволий (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топнути — то́пнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. топнути — -ну, -неш, недок., заст., розм. Те саме, що тонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. топнути — ТОНУ́ТИ (занурюючись у воду, опускатися на дно; занурюючись, гинути тощо), ПОТОПА́ТИ, ТО́ПНУТИ заст.; ТОПИ́ТИСЯ, ВТОПА́ТИ (УТОПА́ТИ) (перев. гинути). — Док.: втону́ти (утону́ти), потону́ти, втопи́тися (утопи́тися). Словник синонімів української мови
  4. топнути — ТО́ПНУТИ, ну, неш, недок., заст., розм. Те саме, що тону́ти. Сумно сонце з неба світе [світить], Степ безкрайній топне в млі… Мати-Січа! Поклонитись Я прийшов твоїй землі (Щог. Словник української мови в 11 томах
  5. топнути — То́пнути, -ну, -неш гл. Тонуть. Словник української мови Грінченка