топонімікон

ТОПОНІМІКО́Н, у, ч.

Сукупність назв місцевостей.

Топонімікон Волині розглянуто як цілісну систему, що склалася за історичний час під впливом певних географічних закономірностей (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me