топонімікон
ТОПОНІМІКО́Н, у, ч.
Сукупність назв місцевостей.
Топонімікон Волині розглянуто як цілісну систему, що склалася за історичний час під впливом певних географічних закономірностей (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me