топчило

ТОПЧИ́ЛО, а, с.

Казан, в якому топчуть виноград.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топчило — топчи́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. топчило — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. топчило — -а, с. Чан, у якому топчуть виноград. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. топчило — Топчи́ло, -ла с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк. Словник української мови Грінченка