торботрус
ТОРБОТРУ́С, а, ч.
Злодій, крадій, голодранець.
[Кліта:] – Та бачте, Ольго Семенівно, була тому своя причина, що мусив я пошитись в торботруси й цим зароблять собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торботрус — див. бідний Словник синонімів Вусика