торботрус

ТОРБОТРУ́С, а, ч.

Злодій, крадій, голодранець.

[Кліта:] – Та бачте, Ольго Семенівно, була тому своя причина, що мусив я пошитись в торботруси й цим зароблять собі гроші на поживок (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торботрус — див. бідний Словник синонімів Вусика