1. Словник української мови у 20 томах

торгання

ТО́РГАННЯ, я, с.

Дія за знач. то́ргати й то́ргатися.

Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (І. Франко);

Чулося – грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул. (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгання — то́ргання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. торгання — -я, с. Дія за знач. торгати й торгатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торгання — То́ргання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. торгання — ТО́РГАННЯ, я, с. Дія за знач. то́ргати й то́ргатися. Сторож не почув одноразового торгання [дзвінка] (Фр., VI, 1951, 428); Чулося — грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул… (Головко, І, 1957, 67). Словник української мови в 11 томах
  5. торгання — То́ргання, -ня с. Дерганіе. Шейк. Словник української мови Грінченка