1. Словник української мови у 20 томах

торкотати

ТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал.

Торохтіти.

По дорозі від Серебрії до міста парою, миршавими кіньми .. їхала зелена бричка, при-садковата [присадкувата], черевата, і страх торкотала (А. Свидницький);

Далеко .. торкотить млин, і в тиші передвечірній широко розноситься його ритмічне тарарахкання (Г. Хоткевич);

Ставав собі [Грицько] коло калабані, що з неї кури воду п'ють, та й торкотів (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торкотати — торкота́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. торкотати — -очу, -очеш і торкотіти, -очу, -отиш, недок., діал. Торохтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торкотати — ТОРОХТІ́ТИ (про транспорт, машину, прилад тощо — утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); ТОРО́ХКАТИ розм., ТОРО́ХАТИ розм., ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТОРГОТІ́ТИ (ТУРГОТІ́ТИ) розм., ТАРА́ХКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. торкотати — Торкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. торкотати — ТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Торохтіти. По дорозі від Серебрії до міста парою, миршавими кіньми.. їхала зелена бричка, при-садковата [присадкувата], черевата, і страх торкотала (Свидн., Люборацькі, 1955, 51); Далеко.. Словник української мови в 11 томах
  6. торкотати — Торкота́ти, -кочу́, -чеш гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка