торохкотіння
ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, – все лишилося десь за мною (С. Васильченко);
За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (П. Панч);
Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торохкотіння — торохкоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- торохкотіння — [торохкоут’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- торохкотіння — -я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торохкотіння — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- торохкотіння — ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, — все лишилося десь за мною (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах