1. Словник української мови у 20 томах

торохтючий

ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що торохтли́вий.

На великому “змії” з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохтючий — торохтю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. торохтючий — -а, -е. Те саме, що торохтливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торохтючий — ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І. Словник синонімів української мови
  4. торохтючий — ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому «змії» з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п’ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Смолич, Світанок… 1953, 21). Словник української мови в 11 томах