1. Словник української мови у 20 томах

торочений

ТОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до торо́чити.

Долиною співа річка, торочена бірюзою, квітчається новий день жовтим цвітом гарбузовим (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торочений — торо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. торочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до торочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торочений — Торо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)