торочки
ТОРОЧКИ́, чо́к, мн. (одн. торо́чка, и, ж.).
1. Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома.
Ватя стояла на березі під лозами .. з розпущеним блакитним зонтиком, облямованим навкруги червоними торочками (І. Нечуй-Левицький);
Я сумно слухала товаришки розпо́відь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Леся Українка);
Вона [мати] хутко нахилилась і почала сухими пальцями скубти торочки на скатерці (П. Панч).
2. Те саме, що тороки́ 1.
Марина забирає качку, швидко надіває її на торочки і ще швидше кладе рушницю до плеча (Г. Епік).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торочки — див. облямівка Словник синонімів Вусика
- торочки — -чок, мн. (одн. торочка, -и, ж.). 1》 Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома. 2》 Те саме, що тороки 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- торочки — ТОРОЧКИ́, чо́к, мн. (одн. торо́чка, и, ж.). 1. Суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома. Ватя стояла на березі під лозами.. Словник української мови в 11 томах