торцювальник

ТОРЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що займається торцюванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торцювальник — торцюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. торцювальник — -а, ч. Робітник, що займається торцюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торцювальник — ТОРЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається торцюванням. Словник української мови в 11 томах