торч

ТОРЧ, і, ж.

Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торч — -і, ж., діал. Огорожа у вигляді дрючків із хмизу, укріплених вертикально. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. торч — Торч, -чі ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у. Словник української мови Грінченка