тостаган

ТОСТАГА́Н, а, ч.

У тюркських народів – невеликий дерев'яний напівкруглий кухлик для кумису та інших напоїв.

Він підтримував дитину за голову і радів, коли дерев'яний тостаган спорожнювався до дна (із журн.).