тохар
ТОХА́Р, а, ч.
Умовна назва представника народу, що мешкає у Середній Азії у II ст. до н. е. – I тис. н. е. і був носієм тохарських мов.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тохар — тоха́р іменник чоловічого роду, істота представник народності Орфографічний словник української мови