1. Словник української мови у 20 томах

транскрибувати

ТРАНСКРИБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.

Робити транскрипцію чого-небудь.

Транскрибуючи [іншомовне] ім'я, ми ніби зрікаємось зробити його морфологічно своїм (О. Кундзич);

Назви фірм прийнято транскрибувати, а не перекладати (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транскрибувати — транскрибува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. транскрибувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. Робити транскрипцію чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. транскрибувати — Транскрибува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. транскрибувати — ТРАНСКРИБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Робити транскрипцію чого-небудь. Транскрибуючи [iншомовне] ім’я, ми ніби зрікаємось зробити його морфологічно своїм (Кундзич, Діези.., 1956, 75). Словник української мови в 11 томах