трата
ТРА́ТА, и, ж.
1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання.
Чи зиск, чи трата – одна заплата (Номис).
2. Витрата (грошей), видаток.
Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей, які трати оправдані, які ні (Панас Мирний);
Він ще не стільки знав господарство, щоб помітити, де і скільки Галушківський зменшує прибуток та побільшує трати (Б. Грінченко);
– До речі, що мені тепер робити з цим зшитком? – Ви вмієте малювати? – сказав редактор, – то можете його заповнити котиками, собачками або записуйте в йому [ньому] ваші щоденні трати... (В. Самійленко).
3. Дія за знач. тра́тити 2.
Спали [опришки] добами, .. їли .. до одуріння, вилежуючися потім горічерева на сонці – словом, винагороджували себе за безумні трати енергії й сил в біганинах і нападах (Г. Хоткевич);
Сташка досить скоро усвідомила, що чекати, поки хтось з хлопців перший зверне на неї увагу, це даремна трата часу (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- трата — тра́та іменник жіночого роду витрата Орфографічний словник української мови
- трата — Витрата, видаток, згуба, збиток, втрата, утрата Словник чужослів Павло Штепа
- трата — -и, ж. 1》 Дія за знач. тратити 1); витрачання, розтрачання. 2》 Витрата (грошей), видаток. 3》 Дія за знач. тратити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трата — ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. Словник синонімів української мови
- трата — Тра́та, -ти; тра́ти, трат Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трата — ТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання. Чи зиск, чи трата — одна заплата (Номис, 1864, № 10525). 2. Витрата (грошей), видаток. Словник української мови в 11 томах
- трата — Трата, -ти ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525. Словник української мови Грінченка