тривіальність
ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.
1. Абстр. ім. до тривіа́льний.
Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (А. Іщук).
2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни.
“Шила в мішку не втаїш”. Фу, які тривіальності лізуть в голову..! (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тривіальність — тривіа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тривіальність — -ності, ж., книжн. 1》 Абстр. ім. до тривіальний. 2》 Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тривіальність — ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. 1. Абстр. ім. до тривіа́льний. Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (Іщук, Вербівчани, 1961, 208). 2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни. Словник української мови в 11 томах