1. Словник української мови у 20 томах

тригранний

ТРИГРА́ННИЙ, а, е.

1. Який має три грані, з трьома гранями.

Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (С. Тудор);

Замість старих з тригранними багнетами гвинтівок .. для студбатівців привезли зброю найновішого зразка (О. Гончар);

За допомогою тригранної призми .. світло можна розкласти в спектр (з наук.-попул. літ.).

2. мат. Утворюваний перетином трьох граней, що проходять через одну точку.

Найменше число граней у многогранному куті три; такий кут називається тригранним (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тригранний — тригра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тригранний — Трибічний, трипружний, див. грань, гранний Словник чужослів Павло Штепа
  3. тригранний — -а, -е. 1》 Який має три грані, з трьома гранями. 2》 мат. Утворюваний перетином трьох граней, що проходять через одну точку. Тригранний кут — те саме, що тілесний кут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тригранний — ТРИГРА́ННИЙ, а, е. 1. Який має три грані, з трьома гранями. Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (Тудор, Народження, 1941, 138); Замість старих з тригранними багнетами гвинтівок.. Словник української мови в 11 томах