тридев'ять

ТРИ́ДЕВ'ЯТЬ, три́дев'яти і тридев'ятьо́х, числ. кільк.

У старовинній лічбі дев'ятками – число 27.

Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете (Сл. Б. Грінченка);

[Юда:] Я б сам радніший більше вторгувати, так що ж, за мій товар більш не дали. Якби продав за тридев'ять талантів, то, звісно, се було б куди почесніш! (Леся Українка).

◇ (1) За три́дев'ять (за три́десять, рідко за сім) земе́ль, нар.-поет. – дуже далеко.

– Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник);

– Очі видючі – за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський);

– Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах);

Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка);

Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тридев'ять — три́дев'ять числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. тридев'ять — тридев'яти і тридев'ятьох, числ. кільк. У старовинній лічбі дев'ятками – число 27. За тридев'ять земель — а) (нар.-поет.) у дуже віддаленій країні, частині країни; б) дуже далеко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тридев'ять — Тридев'ять, -ти числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете. Шевч. Словник української мови Грінченка