трико

ТРИКО́, невідм., с.

1. Вовняна чи напіввовняна тканина візерунчастого плетива для верхнього одягу.

Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького простого трико (І. Нечуй-Левицький);

Сором дивитися: костюм [у Крамаренка] дорогий, .. трико, а фасончик? .. Карикатура, гідна олівця Кукриніксів (І. Муратов).

2. Трикотажний театральний або спортивний костюм, який щільно облягає тіло.

На арену вийшли морські гімнасти .. Мужчини й хлопці одягнуті в білі морські штани з лампасами, білі сорочки з чорненькими краватками. На дівчині рожеве трико (Ю. Яновський);

Вона вийшла з роздягалки у спортивному трико (з наук.-попул. літ.);

// Трикотажні жіночі штанці, панталони.

– О! Ви їх не знаєте, – озвалася й Сонечка, що поралась біля чувалів, виймаючи зелені й сині трико в пачках (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трико — трико́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. трико — трико́ (франц. tricot) 1. Вовняна, напіввовняна або бавовняна тканина узорчатого переплетення для верхнього одягу. 2. Спортивний або театральний трикотажний костюм, який щільно облягає тіло. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трико — невідм., с. 1》 Вовняна чи напіввовняна тканина візерунчастого плетива для верхнього одягу. 2》 Трикотажний театральний або спортивний костюм, який щільно облягає тіло. || Трикотажні жіночі штанці, панталони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трико — Трико́ (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. трико — ТРИКО́, невідм., с. 1. Вовняна чи напіввовняна тканина візерунчастого плетива для верхнього одягу. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького простого трико (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах